Престольне свято: 50-й день після Великодня Настоятель: прот. Василій Возний

Клірики: архім. Іоасаф (Морза), прот. Миколай Христинченко, ієродиякон Іраклій (Куликов), ієродиякон Олександр (Шлик), ієродиякон Савватій (Гузь), диякон Олександр Гришко Офіційний сайт: https://brovary-troitsia.church.ua

Коротка історія Свято-Троїцького храму

Ще в ХI – ХII ст. відбувалося заселення нашого краю монахами київських монастирів, зокрема Києво-Печерської Лаври. Як відомо, Бровари розташовані на з’єднанні двох великих трактів (“розвилка”), які здавна вели до Києва з північно-східних територій. Перша документальна згадка про поселення Бровари зустрічається в 1630 р. (У скарзі митрополита Рутського на архімандрита Києво-Печерського Петра Могилу). У 1680 р. гетьман Іван Самойлович передає Бровари разом з усіма угіддями і окружними селами Києво-Печерській Лаврі. За наказом Петра I у 1703 р. була відкрита поштова дорога з Москви до Києва, яка проходила через Бровари. Як свідчать документи, містечко Бровари здавна було важливим вузловим центром, через який “проходить маса різного роду осіб на богомолення до Києва і проїжджає постійно вдень і вночі багато промислових і інших людей”. Ченцями Києво-Печерського монастиря були побудовані Троїцька та Вознесенська церкви (1792 р.).  За дослідженнями броварських краєзнавців, є підстави вважати, що Троїцький храм існував в Броварах набагато раніше, тому що ще до ХVII ст. тут знаходилося подвір’я Лікарняного храму Києво-Печерської Лаври і при ньому була побудована перша Троїцька церква (це питання чекає свого історичного дослідження).  До середини ХVIII ст. Троїцька церква була вже в аварійному стані і тому в 1859 р. її відбудували заново (тепер це територія парку ім. Т. Шевченка на «розвилці»). У 1937 р. під час антирелігійної кампанії в Броварах були знищені всі церкви.  Але вже в 1942 р. влада дозволила віруючим відкрити церкву і навіть виділили їй занедбаний сарай машино-тракторної станції. Тут церква проіснувала до 1949 р. У 1943 р. після звільнення міста від фашистських окупантів одна з прихожанок, мати страченого гітлерівцями броварчанина Івана Тонкого, віддає під будівництво храму Святої Трійці частину своєї ділянки. Цей храм і зібрав навколо себе православний прихід в Броварах, який був єдиним до 1993 р. Старий храм старів на очах, і з початком третього тисячоліття виникла нагальна необхідність побудови нового храму. Цей відповідальний і надзвичайно важкий послух випав на долю нинішнього настоятеля – о.Васілія Возного. Будівельні роботи розпочали у 2002 р. і вже в 2005-му на свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього 26-27 вересня відбулося перше богослужіння в новому храмі. 6 грудня того ж року в день пам’яті благ.кн. Олександра Невського Блаженніший Володимир Митрополит Киъвський і всієї України освятив престол заново відбудованого храму. До Різдва Христового 2009 в храмі встановили новий іконостас – дубовий, різьблений, в чотири яруси. А ще через рік було закінчено розпис стін храму. У цьому ж 2010 в храмі встановили нове панікадило. Іконостас практично повністю заповнений іконами нового листа (всі ікони є копіями храмових ікон московського храму Христа Спасителя). При храмі є Недільна школа і працює бібліотека православної літератури. Святині Свято-Троїцького храму За час будівництва храму несповідимими шляхами Господніми в храмі з’явилося безліч святинь: – Ковчег з часточками мощей святих угодників Божих – преподобних Печерських та інших, всього близько 40 частинок. – Ікона свт. Миколая з часткою мощей. – Ковчег із частинками мощей 40 Севастіскіх мучеників. – Ікона прпп.старців Оптинських з частками їхніх мощей. – Ікона-складень Святої Трійці з предстоящими Божою Матір’ю і Предтечею Господнім Іоанном, подарована жителями с. Крехаїв у 1943 р.